За прикладом швейцарця Генрі (Анрі) Дюнана, який після битви при Сольферіно 24 червня 1859 року закликав до допомоги постраждалим під час війни, незалежно від того, до якої сторони конфлікту вони належали, на німецькій землі також були засновані перші об'єднання, з яких згодом розвинувся Німецький Червоний Хрест.

У Вісбадені в 1866 році була заснована організація волонтерів, а через три роки - філія Vaterländischer Frauenverein, яка опікувалася пораненими під час війни та хворими в мирний час. У січні 1921 року жіноче об'єднання та інші організації допомоги об'єдналися, щоб утворити Німецький Червоний Хрест. Після Другої світової війни у новоствореній землі Великий Гессен було створено три регіональні асоціації у Вісбадені, Дармштадті та Касселі, а у Франкфурті-на-Майні було відкрито окружний офіс DRK.

Найважливішими завданнями в найближчий післявоєнний період були опіка над німецькими військовополоненими та біженцями, створення служби розшуку зниклих безвісти німецьких солдатів і цивільних осіб, а також возз'єднання сімей, розірваних воєнними подіями. Для координації цієї діяльності 6 грудня 1946 року в Бад-Наугаймі було засновано DRK Landesverband Hessen e.V. зі штаб-квартирою в Бад-Наугаймі. Переїзд до Вісбадена, на який чекали з 1946 року, відбувся у 1984 році; головний офіс розташований у будинку Генріха Дюнанта на вулиці Авраама Лінкольна, 7.

Регіональна організація, яка поділяється на 39 районних асоціацій та 461 місцеву асоціацію, очолюється виконавчим комітетом, що складається з п'яти членів, і керується регіональним керуючим директором.